Спільник окупантів – мороз: як пережити удари по енергетиці

Уперше в світі Про те, що складнішої ситуації з енергетикою в Києві ще не було, заявив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко в коментарі BIHUS Info. “Ніколи в світі не було атак по енергетиці в -15 градусів на місто, в якому є центральне опалення і яке було зруйноване”, – зазначив він. І додав, що зараз ситуація вкрай складна – з двох причин: холод і дуже масовані удари по теплоелектроцентралях. За його словами, з електрикою в Києві дуже складно, адже зараз її фактично вистачає її лише для третини столиці. Зараз іде відновлення, але ці кілька днів дуже важкі. Десь за тиждень мали просто стабільні графіки. Вони були б 8-10 годин на добу, але вони були б стабільні, передбачувані, нормальні. За два тижні мали б графіки 4-6 годин на добу. І далі крок за кроком ставало б краще. Та, на жаль, атаки ми не можемо прогнозувати, а вони в цей графік точно втрутяться. Перехід до геноциду Ще наприкінці минулого року виконувач обов’язків міністра енергетики Артем Некрасов заявив, що росіяни змінили тактику ударів: від намагань повністю знеструмити Україну перейшли до відрізання від єдиної енергосистеми окремих регіонів, а також вирішили посіяти паніку серед населення та зламати опір українців. Тому ключовою метою їхніх атак стала не лише електроенергетика, але й теплопостачання, пише BBC Україна.
Про можливість такого розвитку подій експерти попереджали ще влітку-восени минулого року, коли окупанти почали активніше бити по українській газовій інфраструктурі та газовидобутку, через що Україна втратила близько 60% потужностей. “Це означало, що вони готувалися до руйнації теплозабезпечення взимку, бо газ в нас – головний теплоносій”, – пояснив директор енергетичних програм Центру РазумковаВолодимир Омельченко. За його словами, зараз Росія відчуває, що на фронті немає ніяких переваг, і єдиний шанс – це створити політичний хаос всередині України, особливо – в столиці. Тому вони сконцентрували удари по системі теплозабезпечення Києва і поставки електроенергії до столиці.
Водночас президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар звернув увагу на те, що у попередні воєнні роки російські удари по енергетиці зводилися переважно до ураження балансуючої генерації – ТЕС і ГЕС, які дають можливість покривати пікові навантаження на енергосистемуна додачу до електрики, яку виробляють атомні станції. А нинішньої зими РФ перейшла до ударів по теплоелектроцентралях, для яких електрика – лише супутній продукт, а головний – виробництва гарячої води. Тому коли б’ють по ТЕЦ, проблеми не лише зі світлом, але й з подачею тепла та гарячої води. “Атаки на ТЕЦ – це перехід вже до геноцидних практик, і якщо про ТЕС можна сказати, що вона живить якісь військові об’єкти, то ТЕЦ – це суто цивільний об’єкт”, – пояснив експерт. Він додав, що коли проміжки між відключеннями електроенергії зростають, виникають проблеми з постачанням води та мобільним зв’язком і інтернетом. Адже станції стільникового зв’язку мають свої автономні системи живлення, базові станції мають більш потужні акумулятори, проте на пересічних там десь стоїть батарея – і вона розряджається, особливо при інтенсивності зв’язку, коли після ударів усі телефонують один одному.
Крім того, виникають перебої з постачанням води, адже насосні станції водоканалів живляться також із мережі.
Також, за словами Омельченка, своїми атаками росіяни намагаються відрізати від об’єднаної енергетичної системи Одещину, яка є виходом до моря для українського експорту, та зруйнувати енергетику промислових центрів – Дніпропетровщини та Запоріжжя.
Загалом російські удари по енергетиці України спрямовані на те, щоб розділити енергосистему на ліво- та правобережну, адже Кремль намагається створити так звані “півострови”, щоб наша країна не мала цілісної енергосистеми, через що мають виникнути труднощі з передачею електроенергії від атомних електростанцій до певних регіонів.
Про це народний депутат України, голова підкомітету енергоефективності та енергозбереження Комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк розповів “Телеграфу”. “Ця ціль зрозуміла для нас, ми розуміємо, що ворог намагається зробити. Ми готуємося і готові, в принципі, до таких викликів. І я сподіваюсь, що нам вдасться втримати енергосистему цілісною і ворогу не вдасться досягнути цієї мети”, – зазначив народний депутат. На його думку, саме ця стратегія “півостровів” може завдати найбільшої шкоди енергетиці. Адже фактично генераційні потужності будуть працювати, але транспортних шляхів не буде. І певні регіони не зможуть ні передати, ні взяти енергію. “Тут головне завдання сьогодні – щоб вчасно й ефективно працювали бригади аварійного відновлення оператора системи передачі “Укренерго”. Але вони і так працюють, мені здається, на відмінно. Десь капелюха знімаєш перед цими людьми, які навіть у таку погоду сьогодні їдуть і відновлюють, працюють по суті з металом і відновлюють інфраструктуру”, – підсумував Нагорняк. Три сценарії розвитку подій Події внаслідок російських обстрілів української енергетики можуть розвиватися за трьома сценаріями:оптимістичним, поміркованим та критичним.
Про це народний депутат Богдан Кицак розповів в ефірі ютуб-каналу “Суперпозиція”.
За його словами, держава має бути готовою до різних варіантів, для кожного з яких необхідно розробити чіткий алгоритм дій.
Згідно з найбільш сприятливим прогнозом, агресор припинить масовані удари по об’єктах критичної інфраструктури. Таке затишшя дозволить фахівцям галузі планомірно реконструювати пошкоджені вузли та стабілізувати постачання електрики. Проте політик закликає тверезо оцінювати ситуацію. Він каже, що є більш реалістичний сценарій, за якого Росія рано чи пізно здійснить знову низку атак. І це ускладнює ситуацію щодо відновлення.
А найбільш тривожним є негативний сценарій. Він передбачає, що ворог зосередить зусилля на повному знищенні української генерації до завершення опалювального сезону. У такому разі мегаполіси, включно зі столицею, опиняться під загрозою повної зупинки життєдіяльності через відсутність тепла та світла.
Якщо події розвиватимуться таким чином, то можуть бути і евакуація населення з житлових кварталів, і інші моменти, наприклад, розрив мереж та інші супутні наслідки.
На думку Кицака, такі кроки стануть неминучими, якщо технічні пошкодження інфраструктури зроблять перебування людей у великих містах неможливим у зимовий період.
Галина Гірак