Світова економіка помірно зростає, але з глибокими структурними кризами

Світова економіка у 2026 р. демонструє складну динаміку, де помірне зростання переплітається з глибокими структурними кризами та геополітичною напруженістю. Як це позначиться на економіці України в майбутньому? Стійкість з ризиками Згідно з оновленими даними Міжнародного валютного фонду, темпи глобального підйому дещо стабілізувалися, проте в офіційних заявах інституції звучить тривога. “Світова економіка продемонструвала дивовижну стійкість, проте зростання залишається нерівномірним, а геополітична фрагментація створює нові ризики для середньострокових перспектив, вимагаючи від країн посилення фіскальної дисципліни та структурних реформ”, – кажуть в МВФ. Економіка США, попри статус головного локомотива, стикається з серйозним викликом у вигляді обслуговування рекордного державного боргу на тлі високих відсоткових ставок. Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоча інвестиції в штучний інтелект підтримують фондовий ринок, реальний сектор відчуває тиск через зниження купівельної спроможності та дефіцит кваліфікованих кадрів. Бум технологій поки що не став панацеєю від загального сповільнення продуктивності, що змушує Федеральну резервну систему балансувати на межі між стримуванням інфляції та підтримкою ділової активності.
ЄС, своєю чергою, перебуває у стані болісної трансформації, де енергетична вразливість залишається критичним фактором ризику.
За даними Європейського центрального банку (ЄЦБ), деіндустріалізація провідних економік, зокрема Німеччини, набуває ознак хронічного процесу.
Організація економічного співробітництва (ОЕС) та розвитку наголошує на тому, що старіння населення та недостатні інвестиції в інновації роблять ЄС менш конкурентоспроможним порівняно з азійськими гравцями, що фактично консервує низькі темпи зростання в межах 1,2%.
Китай продовжує боротися з пасткою “середнього доходу”, яка посилюється демографічним спадом та тривалою кризою на ринку нерухомості. Пекін намагається змістити акцент на високотехнологічний експорт, проте експерти висловлюються досить скептично щодо майбутнього подібних стратегій Піднебесної
Багато держав Африки та Латинської Америки сьогодні змушені витрачати понад 40% своїх бюджетних доходів лише на виплату зовнішніх запозичень. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН додає до цього переліку проблем кліматичну нестабільність, яка провокує нові хвилі міграції та дефіцит ресурсів. “Без суттєвого прориву в інвестиціях та продуктивності, друга половина 2020-х років ризикує стати періодом змарнованих можливостей для країн, що розвиваються, де зростання потенційного випуску продукції залишатиметься нижчим за історичні середні показники”, – йдеться у доповіді Світового банку “Global Economic Prospects”. Таке застереження вказує на небезпеку збільшення прірви між багатими державами та регіонами, що намагаються наздогнати лідерів у складних фінансових умовах.
Таким чином, глобальна економіка 2026 р. – це система, що тримається на цифрових інноваціях, але водночас серйозно страждає від боргів, торговельних бар’єрів та соціальної нерівності. В Україні діє режим “керованої економіки” Економіка України на початку 2026 р. демонструє складний процес адаптації до умов затяжної війни та водночас закладає фундамент для повоєнного відновлення. Попри безпрецедентні виклики, пов’язані з енергетичним терором та логістичними обмеженнями, країні вдалося зберегти макрофінансову стабільність завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ та безперервній підтримці міжнародних партнерів.
Внутрішній валовий продукт (ВВП) у 2026 р. демонструє помірне зростання, яке, за різними оцінками, коливається в межах 3,5–4,5%. Основними драйверами стали оборонно-промисловий комплекс, який перетворився на потужний технологічний кластер, та аграрний сектор, що поступово опановує нові шляхи перероблювання продукції всередині країни.
Проте відновлення залишається нерівномірним: прифронтові регіони все ще стикаються з критичним дефіцитом капітальних інвестицій та руйнацією інфраструктури, тоді як західні та центральні області інтегруються в європейські ланцюги постачання.
Однією з головних проблем залишається дефіцит робочої сили. Мільйони українців залишаються за кордоном, а мобілізаційні процеси та демографічні втрати створюють значний тиск на ринок праці, що провокує зростання номінальних зарплат при обмеженій продуктивності.
Інфляція, хоч і взята під контроль, залишається чутливою до коливань валютного курсу та вартості логістики. “Нашим пріоритетом залишається забезпечення цінової стабільності та адаптивність фінансової системи до будь-яких сценаріїв. Ми перейшли до режиму керованої гнучкості курсу не просто як до технічного заходу, а як до інструменту, що дозволяє економіці поглинати зовнішні шоки. Проте довгострокова стійкість неможлива без внутрішньої трансформації та здатності держави мобілізувати власні ресурси, не покладаючись виключно на зовнішню допомогу”, – каже голова НБУ Андрій Пишний. Таким чином, на початку 2026 р. Україна перебуває у стані поступового переходу від виживання до стратегічного планування, де ключову роль відіграє здатність залучати приватний капітал у проєкти відбудови. Плавність цього переходу залежатиме від безпекової ситуації та ритмічності надходження фінансових траншів від ЄС та МВФ. Як світова економіка впливає на українську? Глобальні тренди діють на Україну як через можливості, так і через суттєві ризики, визначаючи темпи відновлення країни в умовах тривалого безпекового виклику.
Першим і найбільш відчутним каналом впливу залишається кон’юнктура на сировинних ринках. Оскільки Україна залишається великим постачальником аграрної продукції та металу, динаміка цін на біржах Чикаго та Лондона безпосередньо формує обсяг валютних надходжень до бюджету. Глобальне сповільнення економіки Китаю чи рецесійні явища в ЄС миттєво відбиваються на попиті на українську кукурудзу чи залізну руду, що змушує вітчизняних експортерів шукати нові ніші з вищою доданою вартістю.
Другим чинником є вартість запозичень та глобальна інфляція. Політика ФРС США та ЄЦБ визначає “ціну грошей” у світі. Для України це має критичне значення, адже доступ до зовнішніх ринків капіталу для приватного сектору та умови обслуговування державного боргу залежать від глобальних відсоткових ставок. Висока вартість ресурсів у світі стримує приплив прямих іноземних інвестицій, які є необхідними для масштабної відбудови інфраструктури. “Україна сьогодні перебуває у стані “подвійної залежності”. З одного боку, ми є частиною глобального циклу сировинних цін, а з іншого – наш внутрішній споживчий ринок та інвестиційна спроможність повністю зав’язані на ритмічності західної фінансової допомоги. Будь-яка турбулентність у бюджетних процесах США чи зміна пріоритетів Брюсселя через внутрішні економічні труднощі автоматично трансформуються у фіскальні ризики для Києва. Тому синхронізація з європейським ринком – це не лише політика, а єдиний спосіб забезпечити економічне виживання через доступ до дешевого капіталу та стабільних ринків збуту”, – зазначає економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран Вікторія Хаджирадєва