Дедлайн для миру в Україні: чому США і Росія так поспішають

Символи нездоланних протиріч Ця дипломатична новина стала знаковою саме на тлі того, що на фронті продовжуються запеклі бої, у тилу посилилися обстріли, заводи скорочують виробництво, люди змушені виживати в умовах холодної зими, а на світовій арені тривають затяжні політичні переговори без істотного прориву.
За словами глави держави, американці “пропонують сторонам завершити війну до початку цього літа, і, ймовірно, будуть тиснути на сторони саме згідно з таким графіком”.
Влада США навіть запропонувала провести наступний раунд тристоронніх переговорів ймовірно у Маямі, і Україна “підтвердила участь”.
Така американська ініціатива сприймається по-різному. У Києві її розглядають як шанс пришвидшити переговорний процес. Але водночас підкреслюють, що мир має бути не примусовим і не таким, що поставив би Україну перед необхідністю поступитися власними інтересами заради термінового “припинення вогню”. Адже усі складні питання, зокрема щодо Донбасу чи управління Запорізькою АЕС, й досі залишаються відкритими.
І хоч американська сторона сподівається, що сторони зможуть досягти угоди до червня, перспективи втілення цього сьогодні є доволі примарними. То що ж хочуть “королі”? Чому ж Штати висунули саме такий термін? Відповідь частково міститься у словах того-таки Зеленського. “Що стосується американців, то у них напевно просто буде інший пріоритет – Конгрес (йдеться про довибори у 2026 році – ред.). І ми розуміємо з вами, що весь свій час вони будуть віддавати саме внутрішнім процесам – виборам, зміні настроїв в суспільстві їхньому. Вибори для них точно важливіші”, – пояснив президент. До того ж, між США та РФ є ймовірність підписання документів про економічне співробітництво на близько 12 трильйонів доларів, про що Зеленський повідомив під час нещодавнього спілкування з журналістами. “Наприклад, мені розвідка показувала так званий “пакет Дмітрієва”, який він показував у США, – там обсяг близько 12 трильйонів доларів. Це начебто пакет економічного співробітництва між Америкою та Росією. Тобто ми чуємо про ймовірність таких або подібних двосторонніх документів між Америкою і Росією”, – зауважив президент. Саме тому американці і прагнуть завершення війни до червня й будуть робити все для цього, переконаний він.
Але куди може поспішати Росія? Тут все ще простіше: бо її “годинничок тікає”. “Те, що бачимо на старті 2026 року, – це не “погіршення настроїв” і не сезонний спад. Це злам економічої моделі: ключові “стовпи” воєнної економіки РФ (нафто-газові доходи, бюджетна стабільність, кредитні ресурси, ринок нерухомості, споживчий попит) одночасно збоять. І це небезпечно для РФ саме тим, що ці ризики самопосилюються (“сніговий ком”)”, – визначає поточний стан економіки РФ голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач у соцмережі. Загалом, цей новий американський дедлайн є не лише датою у календарі, а безперечним символом протиріч: між міжнародним тиском і національними переконаннями, між бажанням миру і реальністю військового конфлікту. Зранку гарантії, ввечері підписання Водночас новий дедлайн є повторенням тактики, котру Дональд Трамп застосовував ще від початку свого президентства. Проте історія показує, що жорсткі терміни не гарантують прогресу, а тиск на Київ може призвести до нових дипломатичних ризиків, пише NBC News.
Видання зазначає, що встановлення дедлайнів є типовим інструментом адміністрації Трампа у спробах покінчити з міжнародними конфліктами. Це і початкова обіцянка покласти край війні в Україні за 24 години після початку президентства, котру пізніше визнали абсурдною, і розрахунок на мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації, тобто до травня 2025 року. Згодом озвучувалися нові терміни, серед яких ультиматум до Дня подяки, 27 листопада.
А раніше подібні терміни застосовувалися Трампом щодо ХАМАС у Газі та Ірану для укладання нової ядерної угоди.
Втім, знову-таки за словами Зеленського, Україна не має нічого проти встановлення дедлайнів у мирному процесі. “У принципі, ми давно пропонували американській стороні мати справді чіткий Sequence Plan. Щоб всі розуміли, на що йдуть сторони, в який момент, на яких етапах. Щоб війна не розтягувалася, бо ми дійсно хочемо закінчити війну та гарантувати безпеку”, – сказав Зеленський. Також у президента запитали, чи можливе підписання гарантій безпеки зі США, якщо війна завершиться до червня. “Американська сторона говорила, що одна із можливостей, щоб всі угоди підписувалися приблизно в один час. Я не говорю, що це прямо в один момент, але вони кажуть про один час”, – відповів він. Тут варто згадати попередження української журналістки Лариси Волошиної, що справжня мирна угода між країнами передбачає вирішення всіх територіальних, дипломатичних, економічних питань. Тож насправді нині йдеться лише про припинення вогню, але і цього невідомо, як досягти: адже небувалі гарантії безпеки та інвестзобов’язання Україні з боку США мають вступити в силу лише після підписання мирної угоди, а не укладення перемир’я. І це може тривати насправді роками.
Водночас, за словами журналіста та публіциста Віталія Портникова, нещодавня заміна у складі російської переговірної делегації пропагандистів на військових може здаватися позитивною ознакою. “Які висновки можна зробити з витоків інформації про перемовини в Абу-Дабі? Виглядає так, що делегації зайняті розв’язанням технічних питань щодо практичної реалізації рішення про припинення вогню. І склад учасників переговорних груп це підтверджує. Це лише зайвий раз підкреслює, що цей раунд – не переговори про мир, а обговорення технічних деталей, які знадобляться колись у майбутньому, після досягнення якоїсь угоди”, – додає з цього приводу журналіст та народний депутат VII, VIII та IX скликань Микола Княжицький у Facebook. Втім, додає Портников, потрібно “усвідомити досить просту річ, що російський президент Путін готовий будувати будь-які декорації для того, щоб вирішити політичні питання, які для нього дійсно є нагальними. “І серед цих політичних питань зовсім не завершення війни проти нашої країни, а насамперед намагання зменшити ефект західного тиску на Російську Федерацію… До якого часу Путін хотів би імітувати перемовини? Термін абсолютно очевидний до січня 2029 року. Це взагалі простий підхід Путіна до західної політики: пересидіти партнера і потім вирішувати, як будувати свою політику по відношенню до його спадкоємця”, – вважає Портников. Ірина Носальська